Словник

самадхі

samādhi

Зосередження, зібраність розуму в єдиній стійкій присутності — другий з трьох розділів практики. Не транс, а ненапружена ясність, що не тремтить.

Етимологія

Самадхі — від sam-ā-dhā, «складати разом», «встановлювати». Буквально — стан, у якому розум зібраний докупи, а не розсипаний по об’єктах. Звідси робочий переклад: не «медитація» загалом, а саме зібраність уваги в одній точці.

Другий розділ практики

У Чулаведалла-сутрі (Cūḷavedalla Sutta, MN 44) до розділу самадхі входять три ланки шляху:

  • Правильне зусилля (самма-ваяма) — енергія, спрямована вивірено, чотирма напрямами: не дати виникнути некорисним станам, усунути ті, що вже є; розвинути корисні, підтримати вже розвинені.
  • Правильна уважність (самма-саті) — тренована здатність бачити, що відбувається просто зараз — у тілі, у відчуттях, у станах розуму, — без внутрішнього коментаря: помітити думку — і не думати її далі.
  • Правильне зосередження (самма-самадхі) — власне зібраність, яку Вібханга-сутра (Vibhaṅga Sutta, SN 45.8) визначає через чотири джхани (санскритом — дхьяни) — послідовні рівні медитативного заглиблення.

Чим це не є

Самадхі — не транс і не відключення. Навпаки: що глибше зосередження, то ясніше й стійкіше сприйняття. Розум не тьмяніє, а перестає тремтіти. Це й відрізняє буддистське самадхі від трансових технік, де ясність втрачається.

Зосередження саме по собі ще не звільняє: воно стабілізує розум, а прозріння дає паньня (мудрість). Самадхі — інструмент, який робить розум достатньо стійким, щоб бачення (віпассана, санскритом — віпашьяна) могло втримати те, що розсіяний розум пропускає: непостійність досвіду, його нестійкість і відсутність у ньому «я».

Саматха і самадхі

Самадхі тісно пов’язане з саматхою (заспокоєнням), але це не синоніми: саматха — процес заспокоєння розуму, самадхі — стан зібраності, до якого він приводить. Глибокі рівні самадхі — це джхани, яким присвячено окрему статтю.